- Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Але 12 реплік
мистецтво у житті людини
Всі люди хоч раз,але держали пензлик,олівець,фломастер в руках.Багато хто з дитинства не випускає з рук пензлик,інші навіть не очікуючи пробуджують у собі талант до малювання.А деякі просто марнують життя,навіть не знаючи про свій талант.
В.М. Навроцький ще з дитинства малював заради забави,потім взявся за живопис просто випадково.
Після проведеної операції він,дивлячись у білу стелю,уявляв собі всілякі візерунки-від козацького бароко,до силуетів рідних краєвидів.Його уява діяла наче знеболююче,бо забирало його у другий світ картин.
Після одужання він додав сірим стінам лікарні фарб.Кожний куточок був розкрашений різними малюнками і візерунками.Василь почав пробувати різні види фарб,а згодом і взагалі сам почав їх варити.Згодом додавши до барвника вапно він винайшов своєрідну фарбу,яка сама по собі випромінювала колір.Таке могла створити тільки сама природа.
Глядачі,які розглядають його портрети,картини,довго милуються красою і унікальністю цих екземплярів.І ніхто не заперечить,що в нього справжній талант.Самобутній.Яскравий.