Объяснение:
Українці завжди були дуже гостинними. Навіть якщо в хаті не було багато смачної їжі, гостя завжди намагалися гарно пригостити, а якщо вже було запізно, залишали переночувати. Взагалі, гостю пропонувалося все найкраще, що було в домі. І так було завжди, бо так повелося з давніх давен. А чи змінилося відношення до гостей тепер, у двадцять першому сторіччі?
Як на мене, не дуже. Звісно, я можу судити тільки з власного досвіду та по расказам друзів та знайомих, але все ж таки я можу стверджувати, що українці як були гостинною нацією, так нею і залишилися. Інша справа, що тепер заздалегідь дзвонять перед тим, як прийти у гості, бо людей може не бути вдома. Попередити про свій видит - це питання етикету, і таке правило аж ніяк не робить людей менш гостинними.
Як і раніше, нинішнє покоління українців любить як ходити у гості, так і приймати гостей. Як і раніше, ми намагаємося зробити так, щоб гість почував себе як удома. Як і раніше, добре пригостити та розважити гостя - обов'язково. Як і раніше, господарі потурбуються про те, щоб гість добрався додому без перешкод або взагалі переночував у них та поїхав додому вранці. Тому я вважаю, що гостинність як була, так і залишається характерною рисою нашого українського народу.
1. Складений підмет вжито в реченні:
Б) Цілували Євнраксії руку два герцоги, чотири архієпископи, дванадцять маркграфів, п’ятнадцять єпископів, баронів і клерків без ліку (П. Загребельний).
2. Складений присудок вжито в реченні:
B) Я вмію зневажати скрутне становище і нехтувати небезпеку (І. Микитенко).
3. Тире між підметом і присудком не ставиться в реченні:
B) Життя як вокзал. Хто приїжджає, хто від’їжджає (Л. Костенко).
4. Порівняльні звороти комами не виділяються в реченні:
B) Він був неначе сонний (О. Корнійчук).
5. Форму присудка при підметі вжито неправильно в реченні:
Б) Більшість сприйняли пропозицію схвально.
6. Окремо пишуться всі прикладки в рядку:
B) сердега/Ярема, гори/Карпати, птах/орел;
7. Відповідність між реченням вираження присудка в ньому.
1) простий дієслівний присудок: Б. Коли другії облизня піймали, то й ми остерігаємося (І. Котляревський)
2) дієслівний складений присудок: Г. Вони стараються не дума з краю… (М. Стельмах).
3) іменний складений присудок: А. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).
8. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) додаток: A. Ми готувалися переходити лінію фронту (О.Гончар)
2) означення: В. Український степ чарівний і величний (І. Цюпа)
3) обставина: Г. Унизу під городом жалюгідно животіє чорний люд (П. Загребельний)
