aydansuper12
24.12.2020 02:37

1. В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.
Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.
В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджуперед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
Д Стоять налиті сонцем дні.

2. В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.
В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
Г Побите дощем поле ще й град поб’є
Д Здобутий працею сахар м’якший від дарованого бублика.

3. В якому реченні є дієприкметниковий зворот
А Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чималеселище.
Б В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі ланизолотого жита та пшениці.
В Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.
Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.
Д Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней іхолодків.

4. Не відокремлюється означення в реченні (розділові знаки вилучено)
А Ганна з її охотою до роботи безпосередністю щирістю та привітністю теж якосьодразу сподобалася своїм новим знайомим.
Б На голій одполірованій морозом до блиску шматині землі роз В Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні.
Г Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
Д Наляканий громовицею тихенько заіржав кінь.

5. Відокремлюється означення у всіх реченнях, окрім (деякі розділові знаки опущено)
А Біліє розквітла гречка де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки,а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.
Б „Запам’ятайте, – говорив учитель, – Вітчизна починається з берізки посадженоїсвоїми руками, з прозорої водиці зі струмочка, що протікає поруч із вашимдомом”.
В Картоплі по пояс густі непролазні.
Г Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
Д Намита сонцем і вітрами

6. Відокремлене означення є в реченні
А Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий; прекрасний, скільки радості, скількиглибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води.
Б Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюся й поклонятимуся все життя,річкомоя дорога й велика.
В І очі мої, і мій слух – усі почуття заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красомоя,моє свято, щастя моє.
Г Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими гарні дівчатка: кароокі,чорняві, круглолиці і з ямочками на щоках.
Д Окрім гри на сопілці, Хома провора дуже любив пісні.

7. У всіх реченнях є відокремлене означення, окрім (розділові знаки вилучено)
А Саме слово є чинником здатним переносити величезний обсяг інформаціїз минулого в сьогодення і з сьогодення в прийдешнє.
Б Земля скована морозом покрилась білим снігом.
В Переляканий запорошений снігом без шапки счав Василько по дорозі назустрічхолодному вітрові.
Г Веселий гостинний він любив товариство.
Д Заворожені красою ніколи не бачених степів причаїлися гори.

8. Поширене означення відокремлюється в реченні (розділові знаки вилучено)
А Зупинився біля мальвами закосиченої ліси.
Б На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.
В Вже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней спотворені люттюобличчя верхівців.
Г Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.
Д З’єднане з основними силами селянсько-козацької армії військо Кривоносастановило велику силу.

9.Відокремлене означення є в реченні (розділові знаки вилучено)
А Це були неприємні і страшні озера з чорною водою і чорними торф’янимиберегами.
Б В хату ввійшов старий Джеря високий тонкий з сивуватими довгими вусамиз нужденним блідим лицем та смутними очима.
В А далі – густо обсаджена липами й осокорами алея.
Г Усіяна колосками земля пахла соком скошених трав.
Д Знесилений кінь зупинився важко дишучи.

10. Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знакивилучено)
А Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.
Б Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себекрижаний панцир зими.
В Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв середхати.
Г Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.
Д Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивами.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Даша0124
16.02.2022 23:17

Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати ве­лике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху.Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.

Подробнее - на -

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Катя26031990
16.02.2022 23:17
Лиш в праці варто і для праці жить 
   Пісня і праця - великі дві сили. 
   Їм я до скону бажаю служить. 
   І. Франко, "Пісня і праця" 
   Дай працювать, працювать, працювати, 
   У праці сконать! - 
благає рідну землю І. Франко у вірші "Земле моя, всеплодющая мати..." 
Праця - це засіб існування. Але якби вона зводилась до цього, навряд чи її хтось став оспівувати. Насправді праця - зміст і радість життя. Але щоб мати цю радість, кожен повинен знайти своє покликання, вірно визначити роль у театрі життя (за визначенням Г. Сковороди), саме ту роль, що цілком відповідає натурі, коли ніби спеціально створено людину, щоб займатися саме цією справою, а не якоюсь іншою. А визначивши цю роль, слід постійно вдосконалюватися, бо навіть великий талант (не кажучи вже про звичайну обдарованість) може потьмяніти від бездіяльності, самозаспокоєності та ліні. Натхненна праця робить людину творцем, як старанне оброблення перетворює алмаз на сяючий діамант. 
   Саме така праця робить життя людини повним і змістовним. 
   Праця дала до життя мні принаду, 
   Ціль дала, щоб в манівцях не заблукав. - 
пише І. Франко у вірші "Пісня і праця". 
Смілива думка, смілива мрія і працьовиті руки створюють усі матеріальні і духовні цінності. Про це ми теж можемо знайти у Франка влучний рядок: 
   Лиш в праці мужа виробляється сила, 
   Лиш праця світ таким, як є, створила 
   Лиш в праці варто і для праці жить. 
   А неробство - причина більшості вад і навіть злочинів.
Коли ти - творець, навіть виснажлива праця надає задоволення та радість. Невипадково в нашій мові виникають такі словосполучення, як "важке щастя", "трудне щастя". Чим більше докладено зусиль, тим більшим буде задоволення від кінцевого результату. 
Загалом саме в праці люди знаходять порятунок від біди. Ми знаємо, як творчість (а вона - теж праця) врятувала Лесю Українку. За її ж словами, Леся, що вела "тридцятилітню війну з хворобою", підіймала важкий камінь праці й боротьби "на гору круту крем'яную" і перемогла: ввійшла в пам'ять народну, у вічність. Праця може лікувати, вона багатьох захистила від зневіри і відчаю. Ми знаємо, як вона дала змогу повірити у власні сили сліпоглухонімій жінці Ользі Скороходовій та багатьом іншим: Миколі Островському, О. Бойченку, В. Забаштанському та іншим. 
Здатність трудитися завжди за будь-яких умов повинна виховува тися змалку. Згадаємо, як привчали до праці малого Михайлика (М. Стельмах, "Гусі-лебеді летять", "Щедрий вечір"). Але праця має бути по силі, бо виснажлива, а особливо - підневільна праця пригинає людей до землі. 
   Кров висисає оте остогиджене, 
   Прокляте нишком шиття, 
   Що паненя, вередливе, зманіжене, 
   Вишвирне геть на сміття. 
    (П. Грабовський, "Швачка"). 
Тільки вільна праця здатна творити дива. Тоді вона може зробити людину безсмертною. Ми пам'ятаємо і шануємо не лише героїв воєн, а й мирних трудівників, таких як Докія Петрівна (А. Малишко, "Це було на світанку"), що присвятила праці в колгоспі усе своє життя, як вчителька Ганна Іванівна і вчитель Василь Мефодич з творів В. Сосюри, або вчитель знову ж таки А. Малишка, чи його колгоспний бригадир Хома Метелик, або кашовар, що турбувався про бійців, як про рідних дітей: 
   Хоч було відомо: згорів дотла, 
   Уже ні дихання нема, ні іла, 
   А він, кащовар, біля котла 
   Беріг йому кашу, щоб не згоріла. 
   Таких прикладів можна навести безліч. 
Хотілося б і мені прилучитися до спільноти тих, хто творить добробут і красу світу, зробити свій внесок у розквіт своєї держави. 
Всім серцем підписуюсь під поетичними рядками М. Рильського ("Серпень з вереснем"): 
   Все тобі, медова земле, 
   Все тобі, моя країно, 
   Де смаглява ходить праця 
   По оновлених полях! 
   Все тобі несу з любов'ю, 
   Півдню й півночі складаю 
   Працю рук, зусилля мозку, 
   Блиск очей і серця кров
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота