Написати твір-опис на тему: Яскраві барви весни

З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще й учителька?

Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж, бувало, і насердять, і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах, а це, ну, ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали — ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні, як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас — людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.

Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці — одним-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері — я собі й байдуже — довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до «ревізії» — тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.

Посміялися ми від душі, і від мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби самі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила 

Я поки не вирішив, чим буду займатися, коли стану дорослим. Вибір покликання — непроста справа, адже цікавих професій на світі дуже багато.Можливо, я стану лікарем і зможу побороти самі підступні захворювання. Або, простромивши космічний простір, побуваю в інших світах. А може бути, буду вивчати таємничі куточки нашої планети, або займуся вирощуванням хліба. А може, піду в вчені і знайду нове джерело енергії, або просто винайду кухонного робота, який буде замість мами готувати обід і мити посуд.Я всього лише п’ятикласник, і мені важко сказати, ким я буду. Але я чудово розумію, що знання, отримані в школі, обов’язково до мені в майбутньому, коли я стану трудитися на користь суспільству.