Ось і кінець зимі, що навіть не встигла як слід набриднути! Господинею прийшла на землю весна-веселунка і робить свої невідкладні весняні справи. Ожививши прозорі приміські ліси і міські парки, вона почала висаджувати первоцвіти, розтопила сині сніги, що лежали нерухомою гладдю, і випустила на волю швидкі клопіткі струмки. Вони весело заспівали весняні пісні, розмаїто розлилися по землі.
А сонце, що розмалювало всю землю яскравими пейзажами, виявилося талановитим художником! І відразу ж молода травичка торішнє листя, опале в кінці осені, зеленими стрілками. Ніжно-зелений вільховий пилок, доторкнувшись до мого обличчя, осів на носі. Мене поцілував теплий промінчик, прикрасивши моє обличчя рудими крапочками. Все радіє весні - і людина, і звір, і найменша птаха. Наші крилаті друзі починають будувати свої житла.
А серце, підстрибуючи від щастя, б"ється так легко і радісно, як буває тільки ранньою весною.
