Друг — людина, котра підтримає в тяжку хвилину й порадіє в моменти успіху. Це хлопчик чи дівчинка, які завжди скажуть правду, не будуть лукавити. Я впевнений, справжній друг має бути в кожного. Дуже весело, цікаво проводити час з близькою людиною.
У мене є справжній друг. Його звати Артем, він мій однокласник. Ми познайомилися в школі. У першому класі ми зустрілися, і дружба збереглася до сьогодні, сподіваюся, що так буде й далі. Я впевнений, що Артем завжди зрозуміє, підтримає мене, дасть пораду. Я ніколи не помічав, щоб цей хлопчик заздрив мені чи говорив неправду. Я в будь-яку хвилину можу покластися на свого друга. Артем завжди допомагає мені, він навіть залишає всі свої справи й приділяє увагу мені, коли це необхідно. Він завжди говорить мені нехай гірку, але правду.
Я думаю, що в друзів інтереси та погляди на життя майже схожі. Мені дуже подобається, що наші з Артемом смаки збігаються. Нам подобається грати в футбол, а «Динамо» — наша улюблена команда, адже ми патріоти нашої України. Обожнюю слухати улюблену музику, дивитися бойовики, а іноді навіть драми разом з Артемом. Він завжди може порадити новий гарний гурт чи цікавий серіал. Артем — справжній друг. Думаю, ми розвиваємо один одного. Артем відкрив для мене дуже рухливий вид спорту — теніс, а я порадив своєму другу гарну книжку пригодницького жанру.
Я думаю, що в дружбі має бути взаємність. Це означає допомагати один одному, не кидати у важких ситуаціях. Дружба, як на мене, не може бути для вигоди. Це страшно, коли людина розуміє, що нею лише користуються. Той, хто має «друга» лише задля власної вигоди, не може вважатися розумним, мудрим і чесним. Лише зла людина зможе використовувати когось заради досягнення власної мети, наприклад.
Отже, справжній друг має бути відкритим, чесним, справедливим, щедрим. Саме така людина ніколи не покине у важку хвилину, зрозуміє, дасть пораду, щиро порадіє. У житті бувають різні ситуації, тому завжди підтримка з боку друга буде важливою.
ответ: Походження вислову "жити на широку ногу".
Виник він через моду, що з’явилася ще давно в Англії у ХІІ столітті. Подейкували, що на великому пальці правої ноги англійського короля Генріха ІІ з’явився жахливий наріст. Король ніяк не міг змінити форму спотвореної ноги. Тому він замовив собі черевики з довгими, гострими, загнутими догори носками. Ефект виявився приголомшливим. Вже наступного дня шевці були завалені замовленнями на „носате” взуття; кожен новий замовник прагнув переплюнути попереднього. Король вирішив за краще обмежити довжину носків на рівні закону: простим громадянам дозволялося носити черевики з носком не довше 15 сантиметрів, лицарям та баронам – близько 30 сантиметрів, а графам – 60 сантиметрів.
