Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими.
Відокремлення додатків - відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
Відокремлення обставин -відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
Відокремлення поширених узгоджених означень -відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
Відокремлення прикладок -прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
