Объяснение:
В університеті мені подобається навчатися. Там студентів, хоч греблю гати. Звісно, бувають викладачі без душі, а є такі, що комар носа не підточить. У мою ахілесову п'яту поцілив викладач з історії України і економики . Мене кидало і в жар і в піт, але якось я склав іспит на хорошу оцінку, а точніще на 5 балів . не потрібно усе брати близько до серця, а спокійно, виважено оцінювати ситуацію. На іспитах аж земля горить під ногами. Часом о третій ночі мені надають на горіхи мої співмешканці. Але ж дружба - то святе. Я сушив голову п'ять років день у день. Результат очевидний. Я отримав диплом магістра і золоту медаль, і знайшов оту золоту середину у своєму житті. Зараз убив два зайці: працюю офіційно на роботі і підробляю репетитором по економіки .
Навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. Скоро Великдень. Останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. Свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. Спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.
Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.
