Вот
Объяснение:
Моя бабуся розказувала мені, що в юності вона була дуже схожа на мене. Вона розповідала, що коли їй було 15, то вона захоплювалася вишиванням, вона вишивала хрестиком багато картин та дарувала їх своїм друзям та родичам. Також вона полюбляла читати, в її домі досі лежать десятки книг, які вона вже всі перечитила по декілька разів. Оскільки в її юності не було інтернету, вони придумували різні ігри та розваги. Весь вільний час вони проводили на вулиці з друзями і літом, і зимою. Вона розповідала мені, що діти того часу були більш самостійнішими. Діти ходили на гуртки, майстрували годівнички, полюбляли ходити в похід, смажили картоплю у багатті, над баггаттям смажили хліб на палиці, увесь вільний час вони були чимойсь зайняті. Вона ще розповідала, які у той час були зими. Говорить: "Снігу випадало по шию, морози сильні були, а зараз і снігу нема" Усе це вона згадує з великою ностальгією. Було видно, що вона хоче повернутися назад, у ті часи.
