напевно кожне місто мае символ духовного життя. Місце , в яке душа повертається знову і знову. Місце, де можна поспілкуватися зі Всевишнім, поділитися своїм горем і радістю , смутком і перемогами.
Святині досі вражають величність та розкішшю . Окрасою ношої столиці по праву вважається Софіївський собор. Скільки всього побачив храм на своєму віку. Саме тут відбувалися наівідзначніші подіі у становленні державності України.
Та справжньою перлиною заповідника Софія Київська залишається дзвіниця – пам'ятка козацького бароко. Деревяна чотириярусна споруда, збудована за Петра Могили, отримала чимало випробувань на свою долю: пожежу, обвали, блискавку. Сьогодні складно в це повірити ігаючи за такою красою. Тепер вже не дерев'яні, а цегляні стіни височіють на подвір'ї храму.
Мені здається, що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. Не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з “сіренької миші” видатну в своїй справі людину. Така зможе до багатьом іншим.
В нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.
Але без чесності жодний не зможе стати Людиною. Часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається, що весь світ проти тебе. Лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь, й мужньо піднятисязнов на боротьбу за людяність, милосердя та відданість своїй мрії.
Не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю.
