Які форми слів уходять до дієслівної парадигми. Проілюструйте це прикладами з тексту.

Молодь увечері збиралася на калиту. Дівчата випікали великий корж, підв’язували його до свол�ка, а хлопці за будь-яку ціну мали проїхати на коцюбі й відкусити шмат. Присутні намагалися розсмішити «коцюбника» – так називали того, хто «їхав на коцюбі». Якщо його розбирав сміх і він не зумів посмакувати калитою, то невдаху обмащували сажею. При цьому присутні трохи не падали від реготу.

Пізно ввечері дівчата збиралися в окремий гурт для ворожінь. Узявши вдома борошна, сходилися до однієї з подружок. Щоб замісити його, тричі ходили до річки; воду приносили лише в роті. Зачерпнувши долонею із дна джерелиці, дивилися, що потрапляло до рук: якщо камінець – майбутній чоловік буде муляром, земля – хліборобом, скіпка – столяром… Нерідко хлопці, перестріваючи дівчат, брали їх насміх.

Зготовлені пампушки (балабушки) випікали в печі й клали на ослінчик. Господиня впускала до хати зголоднілого пса. Чий виріб він з’їдав найперше – та юнка найшвидше вийде заміж.

У деяких районах, зокрема на Поліссі, влаштовували своєрідне дійство – «сіяли льон». Дівчата вибігали на вулицю, імітували сівбу льону (деінде конопель) і «волочили ниву» спідницями, приказуючи: «Святий Андрію, на тобі конопельки сію, дай же мені, Боже, знати, з ким їх буду брати!». Увечері, напередодні Андрія, кожна господиня ретельно мила пікну діжу. Особливо дотримувались цього звичаю жінки, у котрих були дочки; вважалося, якщо знехтувати обрядом, то їм буде важко розроджуватися, коли завагітніють.

Як відомо, пікна діжа виконувала в господарстві, крім виробничого призначення, і важливу магічну роль: її тримали в найпочеснішому місці, ретельно мили, не використовували для жодних інших цілей; лиш на весіллі вона символізувала затишок майбутньої родини (З журналу).

я вважаю,що прогулянка в лісі приємно гуляти в будь-який час року. Його природа завжди різноманітна і незмінно красива. Дуже цікаво ігати за лісовими мешканцями: білками, зайцями, дрібними пташками, іноді вдається зустріти їжака. Мені здається, найкраще місце для тварин – це ліс, природний ареал проживання. Я завжди з сумом ігаю за тим, як тварини нудяться в тісних клітках зоопарку або змушені виступати в цирку, виконуючи трюки за їжу.

по- перше , на мій погляд, кращого часу для прогулянок в лісі, ніж початок жовтня, не знайти. В цей час ще досить тепло, багато сонячних днів, а ліс уже встиг перетворитися. Він змінив зелене листя на яскраву жовту і червону, немов причепурилося до свята.

по-друге, моя  собака Лора на прогулянці  дуже любить, коли я беру її з собою в ліс. Там вона бігає за палицею, риє носом землю і принюхується до незнайомих запахів. Вона весело гавкати і стрибає навколо мене. Ми бігаємо разом пограти у рухливі ігри.

отже, ліс -це прекрасне місце, де можна оздоровитися, відпочити від шуму і пилу великого міста і просто весело провести час з сім'єю або друзями.

Объяснение:

Не люблю сидіти у вільний час удома. У вихідні намагаюся хоч трохи помандрувати. Звичайно, мені ще не дозволяють їздити кудись далеко без дорослих. Але до бабусі в село електричкою  їжджу вже й сам. Усе потрібне в дорогу  готую ще звечора. І ось настає субота. Встаю о п'ятій ранку і їду першою електричкою. І вже о восьмій годині  підходжу до бабусиного обійстя. За сніданком  з нею погомонимо (люблю це бабусине слово!), обговоримо новини, хоча и й спілкуємося мало не щодня телефоном. Мине година-дві, і  зустрінуся з друзями. Домовимося з ними піти наступного дня ще вдосвіта по гриби в ліс чи порибалити на річку. Там, ясна річ, не обійдеться без пригод. А поки що  допомагаю бабусі поратися по господарству. Щастя, що навчився щось путнє робити.