ВИПИСАТИ З ТЕКСТУ 2 речення кількома рядами ОЧР

Степи для нас більше, ніж географічне поняття. Вони були протягом століть ареною нашої національної історії, тут гартувалася мужність нашого народу, зросла його слава, вирішувалося його майбутнє. Степи першими виставляли бойові заслони проти татар, захищаючи трудовий люд від розбійницьких нашесть. Запоpізька Січ підтримувала в народі дух свободи, патріотичної лицарської доблесті
Звідси козацтво розлилось по всій Україні. Звичайно, степи зараз інші .Коні Тараса Бульби та його синів тепер не занурюються по гриву у квітучих травах. Де були дикі трави, нині піднялися міста, розкинулися сади, цвітуть неозорі плантаціі соняшників , сплелась литим колосом пшениця найновіших сортів. Табуни диких сайгаків уже не мчать степами , і щодалі рідше побачиш у небі орла , що пливе , розкинувши крила..
Що зв'язок часів не порвався , тут це відчуваєш особливо гостро ; дивлюся на ці світлі , радісні , неосяжн на щирочінь світову , що стелиться аж за небосхили

1.високо піднестися духом - отримати якийсь позитивний заряд, почати вірити у щось;
2. іти напролом - незважати ні на будь-які перешкоди;
3. буде наше зверху - наше переможе;
4. триматись осторонь - бути байдужим, не заглиблюватись у справи;
5. піти наперекір - зробити щось, незважаючи на чиїсь застереження;
6. міцно стояти на ногах - мати надійну опору, основу;
7. бачити наскрізь - знати достеменно щось;
8. багато честі - зневажливо до когось відноситись
9. низько сісти (впасти) - отримати поразку болючу.

Мій батько завжди каже: «Якщо дав слово, то додержуй його!» Він працює у великій компанії з виробництва медичного обладнан­ня, яка не тільки підтримує зв’язки з різними містами нашої області, але й співпрацює з іноземними країнами. У них неможливо не вико-
нати своєї обіцянки, не дотримати даного слова. Якщо пообіцяв при­бути на зустріч о десятій годині, то не повинен запізнитися.
Я намагаюся бути схожим на батька, переймати його гарні риси: хоробрість, кмітливість, життєрадісність, пунктуальність.
Я зрозумів, що додержувати свого слова дуже важливо. Це свід­чить про те, що на вас можна покластися, вам можна довіряти. Так, у мене є друг Андрій, він часто ділиться зі мною своїми таємницями, а я розповідаю йому про мої секрети. Ми впевнені, що крім нас про це більше ніхто не дізнається. Я вважаю, що саме на цьому буду­ється справжня дружба.
Щоб додержувати слова, треба вміти правильно розраховувати свій час і сили, планувати своє життя, вибирати з багатьох справ головні й необхідні. Не можна, наприклад, записатися на дванад­цять годин відвідувати студію малювання, якщо повертаєшся зі школи додому після другої години. Тож подібна практика робить нас серйознішими й відповідальнішими.
Найважче додержувати слова, яке дав сам собі. Для цього тре­ба мати велику силу волі, бо весь час виникає спокуса відмовитися від обіцянки — усе одно ж ніхто про це не знає. На цьому етапі важливо перебороти себе. Так, я дуже не люблю англійську мову, однак розумію, що в житті вона мені знадобиться. Тому дав собі слово підтягнутися й займатися нею щовечора самостійно. Ох, і важко ж це було! Усі приятелі вже ганяють м’яча на вулиці, а я сиджу вдома за підручником. Але результат перевершив усі споді­вання — у мене в щоденнику з’явилися високі оцінки!
Людина, яка додержує слова, стає впевненою, цілеспрямованою, починає поважати себе, її в усьому чекає успіх.

II варіант
Людина повинна відповідати за свої слова. Цього нас вчили з дитинства. Але, кажучи це, наші батьки та вчителі, що говорили нам про це, далеко не завжди самі це робили. Згадаймо, скільки разів ба­тьки обіцяли купити ту чи іншу іграшку, розраховуючи на те, що ди­тина відчепиться, а потім і зовсім забуде. І яке ж відчуваєш розча­рування, коли розумієш, що ніякої нової іграшки у тебе не буде! Так, ще з дитинства починаєш розуміти, що люди навколо тебе бувають не­щирі, що не можна довіряти словам іншої людини. А якщо інші го­ворять неправду, то можна це робити і самому. І з такої, на перший погляд, дрібниці насправді виростає велика проблема.
«Слово не горобець, вилетить не впіймаєш», — кажуть в наро­ді. І перш ніж пообіцяти що-небудь, людина повинна сто разів по­думати, чи зможе вона це зробити. У давні часи люди вірили у силу слова, у відповідність його дійсності. Тому вони не мали підписува­

ти якісь договори, закріплювати угоди печатками. Однією з най­кращих якостей вважалося здатність дотримувати слова. А зараз нещирість, хитрість сприймаються як цілком зрозумілі й прийнят­ні речі. Люди одружуються, обіцяють бути вірними друг другу пе­ред свідками, та потім зраджують і залишають один одного. Ком­паньйони підписують угоду, та зовсім не збираються дотримувати­ся її умов, бо кожний думає лише про свою вигоду.
Дуже прикро дивитися на цю нещирість, та починається все з недотриманих обіцянок. Велика брехня народжується з малої. Тому намагайтеся дотримувати свого слова, не обдурюйте інших, і, мож­ливо, світ стане чеснішим!