Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних з використанням діє прислівників
(про вареники)

“Якби звірі та птахи вміли говорити”

Коли я був маленький, то дуже дивувався, чому не розмовляють наша кішка та наш собака. Я вважав це несправедливістю: чому це вони не мають дару розмовляти, а ми маємо? Вони ж від нас не гірші... Потім я вирішив, що не може бути в природі такого, щоб звірі не говорили.

Мабуть, вони розмовляють тільки між собою, потайки, щоб люди не чули, думав я. Я вважав, що звірі та птахи образилися на людей за те, що ми їх винищуємо та їмо, тому й перемовляються так, щоб ми їх не зрозуміли. Шифруються, тобто.

Я думаю, що, якби звірі та птахи навчилися говорити по-людські, вони розказали б нам чимало цікавого та важливого. Наприклад, кіт розповів би, як він лікує людей, вкладаючись їм на коліна та муркаючи. Собака розповів би, чи страшно йому сидіти в будці вночі, чому він так часто заливається гавкотом, що такого він чує, на що реагує, чого зовсім не чує людина. Наш пес Сірко розповів би, як він відчуває, коли до хвіртки прямує чужа людина, ще до того, як він це побачив.

Орел міг би поділитися всім побаченим з висоти свого польоту на землі. Соловейко описав би усі екзотичні краї, людей та тварин, що йому зустрічалися на довгому шляху сезонного перельоту до Африки. А от свого папугу Ромчика я спитав би, чому він такий веселий: співає, усіх передражнює, носиться хатою, як ракета, коли його випускають з клітки, весь час грається з моєю молодшою сестрою. Цікаво, що заставляє його прокидатися рано-вранці та чинити в хаті сміх та галас.

У народних казках люди іноді за свої гарні риси чи вчинки отримують дар розуміти мову птахів. От би й мені так пощастило!

З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру.

У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.

Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.