Жила-була пташка. Вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. Одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який попав у пастку мисливця. Заєць благав її до йому, але тільки одна вона йому до друзі не хотіли допомагати зайчику, та ще й ображали його. Бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. Вона сама хотіла йому до але вона була дуже слабка і не могла нічим до Потім вона полетіла до людських осель і прохала людей до бідному зайчику. Ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного зайця. Але один хлопчик Тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. Через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона до йому вибратися із пастки мисливця. Вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.
У деяких словах на місці «о» перед постійно наголошеним «а» треба вимовляти та писати «а», наприклад, у слові БАГАТСТВО.
Перевірити правопис ненаголошенного голосного можна за до зміни слова, або добранням спільнокоренневого слова: ПРИБЕРЕЖНИЙ - берег.
Існує правило, згідно з яким префікс «пре» вживається замість слова «дуже». В слові «ПРИБЕРЕЖНИЙ» префікс «при» позначає місцезнаходження, тому пишемо «ПРИБЕРЕЖНИЙ».
У прикметниках зі значенням присвійности, утворених від назв істот, пишемо суфікси -«ин» або «їн», наприклад, ГОЛУБИНИЙ.
