На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів'я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
Важко уявити, яким сірим було б життя без колядок і щедрівок, без Різдвяних вертепів і Великодніх веснянок. Велике багатство мудрості та краси передали нам предки. І все це потрібно знати, оберігати, щоб не забути своє коріння, свій родовід, щоб не стати безбатченками.
Чи завжди ми дотримуємося принципів толерантності ? Це залежить від кого, про кого конкретно йде розмова. Особисто я прекрасно ставлюся до всіх людей – будь вони темношкірими, іноземцями, людьми з іншого вірою чи політичними вподобаннями. Для мене це нормально, оскільки я знаю, що ці люди нічим не гірше інших, не гірше за мене. Вони цілком можуть бути настільки ж розумними, красивими, високо моральними, освіченими і вихованими. Я прекрасно знаю, що вони теж десь жили, напевно були законослухняними людьми, у них є батьки, які свого часу добре їх вчили і виховували. Звичайно, серед цих людей бувають і негідники. Але й серед всіх інших вони теж бувають, приблизний відсоток таких людей у всіх суспільствах приблизно рівний.
На жаль, я не можу сказати, що всі люди мого суспільства толерантні. Часто по їх висловах я розумію, що вони позбавлені терпимості до інших, не таких, як вони, і навіть готові вступати з такими людьми у відкритий, нічим не виправданий в серйозному сенсі конфлікт. Водночас особисто я, звичайно, намагаюся слідувати всім принципам толерантності. Я хочу, щоб навколишній світ був нормальним, щоб люди якщо й не любили один одного, то хоча б ставилися один до одного ввічливо, терпимо. В ідеалі я б хотів, щоб люди слідували золотому правилу моральності, але поки що суспільство далеке від цього.
