Найважливіше, що є у кожної людини – це її близькі. Сім’я – це найбільший скарб. Тому кожен повинен її берегти.
Коли ми приходимо у світ, наші батьки роблять все, для того, щоб ми росли здоровими і щасливими. Тому, що рідні найбільше люблять нас. Підтвердженням цього є те, що вони роблять для благополуччя і радості дітей: навчають ходити, розмовляти, ведуть в садочок та до школи, хочуть, щоб ми були чесними, добрими і справедливими, вкладають частинку своєї душі.
Виростаючи ми , завжди повертаються у рідний дім. Це засвідчує, що куди б життя не закинуло, і ким би ми не стали, батько й ненька завжди раді нас бачити.
Щоб не трапилось, ці люди завжди готові підтримати, дати мудру пораду. Варто пам’ятати про це. Сім’я – це любов, повага і безкорисність одне до одного.
Объяснение:
Привіт! Мене звати Владислав
Привіт! Я Денис. Ти з якого міста приїхав?
- Я з Одеси. А ти?
- А я з Костянтинівки .
- А в якій це області?
У Донецькій.
- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?
- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.
- От добре! Тобі сподобалося наше місто?
- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.
- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.
- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.
- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?
- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.
- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?
- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.
- Ну добре, мені час йти. Бувай.
- Бувай!
