Що таке відповідальність? Це здатність конкретної людини, а також групи людей або організації відповісти за взяті на себе зобов’язання.
Відповідальність – це в будь-який, навіть самої важкої ситуації зробити все, від тебе залежне, чи не покладаючи свої проблеми на оточуючих. При цьому тримати відповідь за свої дії або бездіяльності, за доведення розпочатого до кінця, а також за отриманий результат.
Що таке відповідальність? Це готовність зробити все необхідне, взявши ініціативу у свої руки. Зазвичай це під силу людині виконавчому, акуратному і надійному.
Відповідальність є об’єктивною обставиною. Вона має різні види, напрямки та форми. Існує податкова відповідальність, громадянська, батьківська, ділова і т.д.
У повсякденному житті суб’єктивна обов’язок, яка покликана відповідати за вистави, вчинки та їх наслідки, знаходить різноманітні прояви. Вона виражається через:
– відповідальність батьків за своїх дітей;
– трудову діяльність (керівник завжди відповідає за дії своїх підлеглих);
– дозвіл конфліктних ситуацій, коли самостійно приймаються рішення і ситуація береться під контроль;
– військову службу (при постійній відповіді командира за вчинки і життя своїх підлеглих);
– виконання зобов’язань, коли будь-яке взяте на себе справу намагаються виконати найкращим чином і у встановлені терміни.
Що таке відповідальність? Це, перш за все, особистісне вольова якість. Його проявом служить контроль над діями людини. При цьому розрізняють зовнішні і внутрішні форми цієї суб’єктивної обов’язки. Перша категорія передбачає покладання відповідальності, яка знаходить своє вираження в караності та підзвітності. Внутрішня форма має характер саморегуляції, яка виражається через почуття обов’язку.
Що таке відповідальність? Це:
– здатність самостійно усвідомити той факт, що залежність рівня успішності, якості життєвих умов, а також самореалізації людини знаходиться тільки в його руках;
– готовність до виконання взятих на себе обов’язків і даних обіцянок найкращим чином;
– вміння усвідомити можливі наслідки, які стануть наслідком прийняття рішень або виконань різних дій самої особистості.
Відповідальність дає певні переваги , які полягають:
– у впевненості в своїх силах і в собі;
– у формуванні самоповаги і поваги оточуючих людей;
– у здійсненні контролю над будь ситуацією, а також самоконтролю;
– в раціональній оцінці поведінки оточуючих людей, коли замість засудження відбувається усвідомлення про неможливість покладатися на кого-небудь в даній конкретній ситуації.
Для того щоб в собі розвинути таке почуття, як відповідальність, необхідно:
– працювати над собою, здійснюючи постійний самоконтроль;
– давати письмові завдання для власного виконання і відстежувати терміни їх реалізації;
– виробляти організаційну роботу з людьми з координації різного роду їх дій;
– спілкуватися зі своїми дітьми, несучи за них повну відповідальність.
Популярність пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» безпрецедентна. Її співали вже в середині вісімнадцятого століття. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.
У добу романтизму було написано інші тексти, які виконували на мелодію «їхав козак за Дунай». Митці створювали нові варіації на тему української пісні. Це арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак», Варіації для скрипки з оркестром Аляб’єва… 1860 року історик Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».
1808 року в Чорному лісі під Баден-Баденом місцева знать влаштувала «садове свято», у якому брали участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Тідге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.
За обробку пісні «їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен! Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрій Розумовський мав глибокі почуття до землі й культури своїх предків. Пам’ять про Батурин жила в цій родині. Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «їхав козак за Дунай» оновилася: голос виконавця зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.
Чи міг уявити Семен Климовський, що доля виявиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що її співатимуть навіть американські ковбої?
