Людину прикрашае не її зовнішність а її думка.
написала що могла
Объяснение:
Людину прикрашають скромність, чуйність, готовність прийти на до тому, хто її потребує, жалість, милосердя.
Узимку і птахи, і тварини особливо потребують уваги і заступництва людини. Здавалося б, чим може до пташці звичайний бібліотекар? Зоя Михайлівна знайшла, як підтримати синичок. За вікном бібліотеки вона влаштувала годівницю, куди насипає насіннячко, пшоно, кладе шматочки сала. І радіє, мов дитина, коли синички одна за одною прилітають підгодуватися. Прийшовши додому, і я спорудив нехитру годівницю з поліетиленової пляшки: обрізав її дно й горлечко і підвісив горизонтально на балконі. Усередину поклав ласощі для синичок. Вони залітають у "поліетиленову їдальню", миттєво підбирають корм і швидко вилітають з іншого боку. Хтось підгодував бродячих собак, хтось навесні посадив дерево, щоб прикрасити куточок двору. Є й такі, хто бере шефство над самотніми людьми і знаходить у цьому радість. Безкорисливість робить світ добрішим.
На жаль, є люди, що на словах обіцяють піти у вогонь і у воду, щоб до ншому. Але проходить час, і дізнаєшся, що той, хто багато говорив про жалість і милосердя, насправді ж і з місця не зрушився, коли треба було, наприклад, здати кров для важкохворого.
Людину прикрашають не правильні слова про те, що треба зробити щось гарне, а саме вчинки.
