Надо.
прочитайте текст і виконайте завдання.
трояндове поле.
чоловік шов по засніженому полю й побачив заплакану літню жіку.
—чому ви плачете? -запитав він.
—тому що думаю про своє життя, молодість, красу, яку бачила в дзеркалі, і про чоловіа, якого любила. бог жорстокий, що дав нам змогу пам'ятати. він знав, що я весну свого життя й заплачу.
зненацька жінка перестала плакати й почала дивитися ку- дись удалину, куди спрямував свій погляд чоловік.
—що ви бачите там? спитала вона.
—трояндове поле,–відповів він.– бог був великодушний до мене, коли дав мені змогу пам'яьати. він знав, що в зиску я завжди можу згадати весну й усміхнутися.
а. проаналізуйте мовленнеєву поведінку й мовленневі вчинки кожного з учасників діалогу.
б. яку стратегію й тактику мовленневої поведінки вибрав чоловік, а яку-жінка? ​

На мою думку, в дану тезу геній-філософ вклав наступний зміст: відкрий своє серце ближньому... твоя душа - неозорий р, самотнє его приречене блукати в безмежності цього поневіряючись від монотонності й беззмістовності власного існування.

В наші дні, досить популярним напрямком є втеча від буденності, від стереотипів, нетрадиційність поглядів, відмінність від "сірої маси" (а головне - показати свою нестандартність, наголосити на своїй "іншості"). Масовий спротив стандартам стає мейнстрімом, а отже - формує свої стандарти. Показова оригінальність - всього лиш черговий тренд. Чергова мода на чергове масове божевілля. "Сіра маса" витісняється "Кольоровою", візуально яскравішою, але все тою ж Масою. Спротив заради спротиву, "брейк зе систем, бо так треба" - така характеристика сучасних молодіжних тенденцій.

Справжня оригінальність - це діагноз. Це доля. Невідвороність. Дар, і водночас - прокляття. Не той непересічний, хто зумів виділитись з маси, а той, хто не зумів у неї вписатись. Такі люди не хизуються своєю нестандартністю, не кричать "ЯНЕМАСА!". Вони самотні від природи. Вони не потребують суспільства. Вони творці, а не творіння. Такі люди вільні від стереотипів. Це найглибша й найцінніша свобода, проти якої "все злото - лиш болото".  Звідси випливає висновок: вроджена нестандартніть - неймовірний дар, що робить людину безсмертною у всіх значеннях.

Але у всього є своя ціна. Чим більша сила - тим більша відповідальність. Геніальність приречена на самотність. І якщо вище я описував самотність як блаженство, зараз пропоную заглибитись в її негативні сторони. Люська душа, як великий будинок. В ній знайдеться місце для всіх, а самотність прирікає на монотонне блукання. Ми створені, щоб любити не тільки себе, а й інших ("Всякому серцю - любов і тепло"). В цьому, на мою думку, секрет душевної гармонії, якої так шукав Сковорода: щасливий лише той, в чиїй душі є криниця, з якої в спеку можна напитись самому й напоїти друга. Свіжа благодатна вода з внутрішньої криниц стає елеєм тільки тоді, коли нею поділишся. Самотність (справжня, вроджена самотність) позбавляє людину здатності задовольнити свої суспільні інстинкти. Це створює постійну внутрішню порожнечу, відчуття неповноцінності, часто доводить до божевілля. Хтозна... можливо, саме в божевільних "розум, як чистий кришталь".

Объяснение:

1.а) А ранкове сонце освітило все: людей,рослин,тварин
б) Річка виблискує під сонцем,під хмарами.
в) В серці,в душі,в спогадах - в усьому відчувалось буяння весни
2.а) У зіницях печалі відбивається все:люди,дерева,обличчя.
б)Люди,дерева,обличчя - все це відбивається в зіницях печалі.
3.І від снігу,від сонця,від горобиного галасу на душі - від усього ставало затишно й приємно
Протоптані від хат стежки бігли всюди:до школи,до криниці,до ставка.
Між галузками кущів,у кронах дерев,посеред дороги - всюди метушились горобці.