Промчала за моїм вікном хуртовина. Закрутила у вихор сніжинки та понесла їх кудись, мов білогрива трійка коней. І раптом одна непокірна сніжинка, схожа на блискучу зірочку з новорічної ялинки, «відхилилася від курсу» та прилипла до скла. Я довго дивився на неї, а вона несподівано розтанула. Незабаром на її місце прилетіли інші сніжинки, вони теж притиснулися до вікна, а за ними ще й ще. І раптом сніг посипався великими пластівцями. Я милувався цією красою і не міг відірвати очей. Не дарма зиму вважають чарівною порою року.
