snegierevayanap08i8i
03.07.2020 02:47

Зuережении
отеliергшній час, акгирпии стап
1. установіть відповідність між дієприкметником та ння (16.):
зроблений а від основи дієслова теперішнього часу за суфіксів -уч-, -юч-
поли тий б від основи інфінітива за суфікса -л- (рідше -ш-)
посивілий в від основи інфінітива односкладових дієслів за суфікса --
керуючий гвід основи інфінітива за суфіксів -н-, -ен-​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
bolshikov
17.11.2021 20:43
Укріїнський народ знають в усьому світі, як найпатріотичніший народ. Ми маємо гордитися тим, що народилися саме в цій країні!
Під плином часу, звичайно ж, деякі слова нашої мови знакають, заміняються іншими, такиж приходить велика кількість нових слів. Інтернет, гаджет, мобільний звязок, вишка, антена, спутник - усе це нові слова, запозичені з інших мов. звичайно, деякими з них неможливо, тому що замінників цих слів саме у нашій мові знайти не можна, але деякі слова все ж можна змінити. 
На мою думку, ми, як українці, маємо дорожити своєю чистою і дзвінкою мовою, адже вона найгарніша з усіх мов світу!
0,0(0 оценок)
Ответ:
Маша12345678901111
23.02.2023 12:26

У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м'яти під вікном. Образ України — це також тополя над шляхом.

Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як "сокорина". Тополями, особливо білими, та їхнім різновидом — згаданим уже осокором — обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі ще називали яворами. Зараз, їдучи степовою дорогою, неодмінно побачиш тополі, що бовванять вдалечині.

Тополя — один з улюблених образів української народної творчості. Він є символом краси і кохання.

Звичай вшановувати дерева, в тому числі й тополю, зберігся до нашого часу в обряді Зелених свят, коли дівчата водили "Тополю" або "Вільху".

Прикрашаючи хати й подвір'я, дівчата з піснями водили по селу прибрану зеленню дівчинку — "тополю". Усі співали:

Стій, тополенько, Стій, не розвивайсь, Буйному вітроньку Не піддавайсь.

Образ дівчини-тополі можна зустріти, наприклад, у баладі Т. Г. Шевченка "Тополя". Дівчина, довго чекаючи свого милого, перетворилася на тужливу тополю, випивши зілля бабусі-ворожки:

Зілля дива наробило — Тополею стала. Не вернулася додому, Не діждала пари; Тонка-тонка та висока — До самої хмари.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота