Висловлювання на тему "душа настояна на ріднім слові".
35б

Казка про префікси Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення.                 Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата.  Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова.  Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед  буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу  запанувала в Українській мові гармонія.

1)Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

2)Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.

3)Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам.

4)Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві

5)Шумлять сади над берегами в моєї юності краю

Объяснение:

если что это просто предложение с однорідними членами речення,а однорідні члени речення це-це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.