Коли до нас приходить золотава осінь, дерева змінюють своє забарвлення на жовтогаряче, помаранчеве, червоне. Сонце світить вже не так яскраво й лагідно, як раніше. Не можна почути гучний спів солов’їв, адже вони вже відлетіли у вирій. Дерева й кущі, що зеленіли влітку й навесні, наче вкрилися золотом. Вони стоять осяяні золотавим світлом, виблискуючи в промінчиках сонця та красуючись новими шатами.
Погода почала змінюватися. З кожним днем температура повітря стає нижче, а дощі йдуть дедалі частіше. Ведмеді та їжаки залягли у сплячку, поховалися в затишні місця численні комахи. Уся природа ніби поснула.
14 жовтня – свято Покрови Божої Матері – одне з найшановніших свят у слов’ян.
Цього дня відзначають День українського козацтва, а також День захисника України, який з 2015 року є державним святом і неробочим днем.
Для козаків Покрова була найбільшим святом. Цього дня відбувались вибори отамана. Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою.
Покрова – свято весіль, матері, воїнів і прощення
Найбільшим і найзначущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.
На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Перлинами архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році, та київська трьохбанна церква Покрови на Подолі, зведена у 1766-му.
Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву - Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва.
