Фрески прикрашали у давнину всі бокові стіни споруди, галереї, башти і хори. В XVII столітті первісний живопис під час ремонту частково оновлювався клейовою фарбою. На рубежі XVII-XVIII століть древні фрески, на той час пошкоджені, були поштукатурені й забілені. У XVIII столітті на первісному стінописі були зроблені нові олійні зображення, що відповідали вимогам епохи. В середині XIX століття фрески були розчищені з-під розпису XVIII століття і знову закриті олійним живописом, який не відзначався художньою цінністю, хоча сюжети його в основному повторювали іконографічну схему стародавніх фресок, які збереглися на той час.
Відповідь:Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в Таніну душу першу любов до рідного краю. (О. Гончар.) 2. Галин переляк минув, та серденько билося. (Марко Вовчок.) 3. А в Чіпковому серці вже ворушилося бажання верховодити. (Панас Мирний.) 4. Повз Матюський двір як проходив — глянув з цікавістю. (А. Головко.) 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя. (Є. Гуцало.) 6. Чернишева сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала. 7. Бачу Сергійчин замислений профіль. 8. В Сергійченому настрої з’явилась великодушність. (З тв. О. Гончара.)
Пояснення:
