Подовження приголосних в орудному відмінку слів: 1) паморозь; 2) тюль; 3) шампунь; 4) верф: 5) путь а відбуваємся в усіх словах б відбувається в другому і третьому в відбувається тільки в першому г не відбувається тільки в четвертому д відбувається в першому і п’ятому
3. із подвоєними літерами пишеться слово в рядку а журавли(нн,н)ий ключ б букве(нн,н)е позначення в у зеленому жи(тт,т)і г у людському жи(тт,т)і д у легкій павути(нн,н)і
4. із префіксом при- пишуться обидва слова рядка а пр..горіти, пр..хильник б пр..землитися, пр..мудрий в пр..морозок, пр..хитрий г пр..гнічений, пр.хвятий д пр..кордонник, пр..велебний
5. із префіксом с- пишуться всі слова рядка а ..туляти, ..водити б ..повзти, ..рубати в ..худнути, ..колоти г ..писувати, ..рушити д ..кинути, ..бігати
6. помилку в написанні суфікса допущено у слові а таджицький б братський в паризький г гуртожитський д перський
7. усі слова пишуться з великої літери в рядку а (в)ерсальський (м)ир, (п)олтавщина б (і)сус (х)ристос, (б)іблія в (з)апорозька (с)іч, (ч)еркаська (м)іськрада г (а)ндріївська (ц)ерква, (д)онбас д (п)етро (м)огила, (д)ень (у)чителя
8. усі власні назви беруться в лапки в рядку а майдан /незалежності/, завод /арсенал/ б пес /бровко/, часопис /вечірній харків/ в станція /жмеринка/, трагедія /гамлет/ г орден /за заслуги/, ресторан /європа/ д товариство /просвіта/, гори /карпати/

  Коломийська земля. 1926 р.” В селі Криворівні, перед  жителями
якої  Франко виступив зі своєю пристрасною поезією в 1912 р., було
встановлено  гранітну плиту з написом: “В честь  Іванові  Франкові
Гуцульщина.  1916-1926”. Польські шовіністи в 1928  р.  намагалися
знищити  її,  але пам’ятку жителі переховали, і  з  1953  р.  вона
знаходиться  у  відкритому в селі літературно-меморіальному  музеї
Івана Франка1.
     На Личаківському кладовищі у Львові, де поховано письменника,
у  травні  1933  р.  було  урочисто  відкрито  пам’ятник  великому
Каменяреві,  споруджений за ініціативою  та  на  кошти  робітничо-
селянських мас і трудової інтелігенції Західної України.  Бронзова
композиція   надмогильного  пам’ятника  виготовлена  за   проектом
скульптора С. Литвиненка в майстерні Л. Тировича у Львові2.
     Недалеко від Коломиї, в селі Слободі, зберігся один з  перших
портретних  пам’ятників  Івану Франку, встановлений  1936  року  з
ініціативи письменника і етнографа Станіслава Вінценза,  який  був
близько  знайомий  з  автором “Вічного революціонера”.  Виготовили
пам’ятник  народні  умільці селяни-каменотеси Василь  Остап’юк  зі
Слободи  та  Іван  Кузьменко  з Печеніжина.  На  мармуровій  плиті
висічено  напис:  “Вірую в силу духа. Пам’яті Івана  Франка,  сина
цієї землі” не всім людям встановлюють памятники а тільки найкрашим з найкрашіх  

Актуальність проблеми толерантності пов'язана з тим, що сьогодні на
перший план висуваються цінності і принципи, необхідні для загального
виживання і вільного розвитку (етику і стратегію ненасильства, ідею
терпимості до чужих і чужим позицій, цінностей, культур, ідею діалогу і
взаєморозуміння, пошуку взаємоприйнятних компромісів тощо.).
«Толерантність - це те, що робить можливим досягнення миру і веде
від культури війни до культури миру», - так говориться в Декларації принципів
толерантності, прийнятої генеральною Конференцією ЮНЕСКО в 1995 році.

Толерантність - це миролюбність, толерантність до етнічним, релігійним,
політичних, конфесійних, міжособистісних розбіжностей, визнання
можливості рівноправного існування «іншого»
Толерантність - це людська чеснота: мистецтво жити в світі
різних людей і ідей, здатність мати права і свободи, при цьому, не
порушуючи прав і свобод інших людей. У той же час, толерантність - це не
поступка, поблажливість чи потурання, а активна життєва позиція
основі визнання іншого.