Сурядні речення:
Виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях.
Кидає віжки, зістрибує, і вже тріщить цупка стерня під чобітьми.
А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке.
Тільки не гармату тягнуть за собою, а звичайну бочку-водовозку.
Підрядні речення:
Поглядом впився в оту одну, що стоїть поміж ними.
(О.Гончар. За мить щастя)
Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.
В очереті справді натрапляють вони на таке багатство, якому й ціни не складеш у степу.
(О.Гончар. Залізний острів).
а і в- співрозмовники
а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?
в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?
а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?
в: так, це приємно.
а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)
в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-
а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!
в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?
а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.
в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?
а: але для того треба сіяти добро вже з юності
в: дякую за повчальну розмову
а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )
13 реплік)
