Усі люди різні, тому і світ неодноманітний, цікавий. одні у своїх проблемах постійно шука винних, звинувачують владу, яку самі ж і вибрали; згадуючи свою батьківщину, вони вживають в зівний займенник «ця» («у цій країні»). інші ж беруть ініціативу у свої руки й долають труди уважають, що вітчизна — це не стільки влада, що у високих кабінетах києва, скільки вони самі і друзі, колеги, земляки, а ще — рідний будинок, стежка до школи, вербий небо а україну вони чують присвійними займенниками «моя», «наша» («у моїй країні »).

викладіть ваш погляд на цю проблему:

"як правильно сприймати батьківщину? чи, може, правда десь посередині? "

сформулюйте тезу, наведіть два переконливі аргументи і доберіть до них по одному прикладу(з власного досвіду, з літератури або історії)

Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: докона­ний і недоконаний. Видові значення властиві всім дієсловам та всім дієслівним формам.

Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії (тобто виражають обмежовану в часі ознаку) і відповідають на питання що зробити?

Наприклад, дієслова заговорити, вилетів, рушимо, заспівав­ши вказують на початок дії; прогуркотіти, прилетів, напише­мо, сказаний, скошено, посидівши — на кінець дії; мигнув^ гукнете, до ударивши — на одноразовість дії.

1)     Давно це було.Колись жили на землі велетні. Вони легко переступали ногою з гори на другу,і їм неважко було це робити.Ті велетні мали страшенну силу,Але використовували її лише для добра.Вони ніколи нікому нічого злого не робили,а тільки добро.Тому їх завжди будуть згадувати люди.

2)     Люди від природи страшенно цікаві.Подивилися вони ліворуч,поглянули праворуч, роззирнулися довкола- і нарешті звели поглад у гору.А там-матінко рідна!-блакитний купол з чистого кришталю, що десь далеко-далеко сперся на обрій. Удень по ньому вогняною колісницею впевнено розїзджає Сонце.Вночі повільно мандрує Місяць на срібному чумацькому возі...