«О, МОВО РІДНА, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?»
Велика й могутня ріка починається з джерела, а слово – з писемності. Українські мова та писемність є душею нації. Народжувались вони в хроніках Нестора Літописця й продовжували свій розвій у творах Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та багатьох інших талановитих письменників України.
Мова зближує південь і північ, захід і схід нашої єдиної і неподільної держави. Адже вона таїть у собі надбання віків, пам’ять народу, виміри духовних скарбів поколінь, які рідне слово відстоювали, за існування якого боролись, з яким ішли в бій і кращі засвіти. Бережімо рідну мову й писемність, бо в них високий дух прабатьків, сила нашого сьогодення і світло наше майбуття.
