Есе на тему "уявна мандрівка до семи чудес україни "​

Війна - це традиція історії людства,вона прийнята всім цивілізованим світом. мені здається, що в ті часи люди пережили жахливе життя, багато втрат близьких родичів. діти не знали, що таке спокійно прогулятися парком з мамою. вони мислили вже, як дорослі. наприклад, знали, що харчів майже не було, а лише на день роздавали кусочок хліба, який вони з'їдали протягом усього дня і більше нічого. було багато сиріт. і це дуже погано! діти просилися, хоча би переночувати в якомусь приміщені. люди були добрі, адже знали, що потрібно зберегти всіх малюків. в ті часи діти в свої дев'ять років бачили дуже багато крові і багато смертей, що впливало на їхнє психологічне становище. адже в сучасний світ в такі роки, ми тільки бавилися іграшками та чекали гарних свят. в ці лихі години, людям досить задуматися і навчитися бути скромним, не . бо на сьогоднішній день дітям всього мало і - це називається істю. отже, ця війна вчить бути милосердним, людям та найважливіше берегти своїх близьких. удачі : )

Я хочу написати про моє товариша Бориса, якого знаю більше десяти років. Ми з ним ходили в одну групу дитячого садка, а тепер вчимося в одному класі.
     На перший погляд - звичайний підліток, але ж кожна людина по-своєму особливий. У мого друга світле волосся. Він носить коротку стрижку. Світло-сірі очі Бориса прикрашають високі широкі брови. Погляд його найчастіше серйозний, хоча всі говорять, що йому йде посмішка. У мого однокласника Бориса високий лоб, що свідчить про його розвинених інтелектуальних здібностях. Зростання трохи вище середнього.
     Коли я вперше побачив тата мого друг, я зрозумів, що Боря дуже схожий на батька. У нього спортивна статура, він завжди підтягнутий, тому що не перший рік займається спортом.
     У школу зазвичай Борис одягає строгий одяг. А за межами школи він віддає перевагу джинсам і спортивний стиль.