- Скажи, Мишко, ти мрієш досягти успіху у житті?
- Обов*язково!
- І на що ти готовий заради своєї мрії?
- Ну, самовдосконалюватися, не робити помилок, працювати над собою...
- Пам*ятаєш Чіпку Варениченка? Він ще хотів добитися справедливості у суспільстві. Але з цього нічого не вийшло.
- Так, згодний. У нього нічого і не могло вийти.
- А чому?
- Думаю, через те, що в нього не було жодної підтримки. Та й освіченості, досвіду, сили духу не вистачало.
- Значить, щоб дійти до мрії, треба бути дуже сильною людиною самому та ще й мати так само сильних і розумніх людей біля себе?
- Так, ти правий. А от Чіпка цього не розумів.
- Тому, напевно, він вибрав інший шлях, зв*язався із злочинцями...
- У сучасному суспільстві також багато перепон людина зустрічає на шляху до мрії. Ось, наприклад, мій товариш. Він залишився сиротою, але мріяв про хорошу сім*ю, достаток, будинок, машину...
- Про це багато хто мріє...
- Ось він покинув нашу країну, пїхав за кордон, там працює по 12 годин на добу.
- Ну і як?
- Ти знаєш, поки що його мрія залишається такою ж примарною, як і раніше.
- І що ж він думає робити?
- Не знаю, але, на мій погляд, щоб не зневіритись на шляху до мрії, треба ставити перед собою невеликі завдання: до кінця року добитися підвищення на роботі , або ж перебратися в більш комфортне житло, або накопичити якусь визначену суму грошей, отримати більш високу кваліфікацію...
- І ці завдання треба обов*язково виконувати.
- Так. Це дуже важко. Тут знадобиться сила духу, загартованість, витривалість.
- Згоден.
