Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
- вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); альфа й омега (початок і кінець); сади Семірачіди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
- крилаті вирази українських письменників: Хіба ревуть воли, як ясла повніа? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Гяібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Борітеся - поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
- переклади видатних людей: Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Народжений плазувати літати нездатний (М. Горький);
-переклади крилатих виразів російських письменників: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов):
- переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір): Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер): Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
- біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока: Прощайте ворогам вашим; Маслинова гілка: Мафусаілів вік; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями.
СТАРЕНЬКА ХАТА ЦЕ СІМЕЙНЕ ГНІЗДЕЧКО, в якій колись народжувалися, росли, народжували дітей, ростили внуків та помирали.
Дуже важливо мати свою стареньку хату, те місце до якого завжди буде линути твоя душа, в якій живуть твої батьки чи рідні. н
Потрібно берегти рідну хати і тих хто живе в ній, адже твоє сімейне гніздечко, це щось темне і сокровене. саме в цій хаті ти вперше пішов, заговорив, навчився писати чи читати, весело сміявся чи проводив свій час з друзями чи батьками. Отже, бережімо рідну домівку, адже вона завжди додоє нам сили та енергії.
Объяснение:
