Читаю і до болю душі шкода мені Ліну Костенко, що вона мусила таке писати. Господи,Ця поетесса ... Людина, яка пройшла через жорна радянської системи, через жорстку цензуру і заборони друку, тепер змушена писати про те, як ми «любимо свою Україну, яка ще не вмерла, боремося за свою мову, яка вже вмирає.
