Відповідь:
Не знаю, що Ви маєте на увазі таблиця-характеристика, які у неї мають бути графи ? Чи може бути так: наприклад в центрі пишемо козаки, нижче - портрет, порядод - риси характеру. Чи це потрібно зробити для кожного козака. Одним словом, не знаю, як Ви її будете оформляти, але Вам може пригодитится приблизно такий текст:
щодо портретного опису козаків: цитати: "Семен Непораднийбув кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й замащена, на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та сонцем опалені груди". У нього чорний довгий оселедець, який він закручувати за вухо та вуса, зложені складно по-запорозьки вниз.. Дід Панас, незважаючи на те. що вже був старий козарлюга виглядав так: "Мимо своєї старости він голив чисто лоб й бороду та заплітав по-молодецьки свого сивого чуба. А довгий на аршин вус двома мітлами звисав аж на груди.."
У творі зображено, що для козака першим другом є його вірний кінь: наприклад, вороний кінь Семена "...що пасся недалеко на припоні, як побачив свого пана, заіржав весело, наче б хотів його з дниною привітати".
Козаки веселі, дружні, з гумором, ніхто не ображався за інколи не зовсі милозвучні прізвиська. "На Січі не питали нікого, як зветься; там зараз причіпали кожному ймення, з яким не розставався вже до смерти. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Козаки говорили: "Не ймення тебе красить, а ти його краси". Найбільше чванився козак тим, коли на ділі показував, що він не є такий, яким його при перший нагоді прозвали".
За їхньою мужністю і, здавалося б, грубістю ховається добра і щира душа. Це видно з того, як вони дбали про Павлуся. "Непорадний почав своїми грубими руками загортати хлопця кожухом з усіх боків". Та й дід Панас пильнував Павлуся поки той спав, як малу дитину. Щоб йому сонце не напекло, щоб козаки його гучними розмовами і танцями не розбудили. Сотник Недоля, коли зрозумів, що Петро - брат Павлуся - залишився єдиною пітримкою у житті хлопця, наказав перед боєм "- Ти, Петре, лишишся при мені між посильними козаками, хлопець теж..."
Багато є вказаівок на те, що козаки були віруючими християнами і душе шанували свою віру. Так Семен умивався "не перестаючи молитися", а коли зрозумів, що татари цієї ночі знищили село, то подумав: "Господи хрещений народ!"
Як висновок: козаки в творі зображені як волелюбний, життєрадісний народ. У них велике почуттям обов’язку перед рідним народом, землею. Їх також змальовано як чесних, справедливих і не жорстоких людей: убити людину без суду і не під час бою або убити ворожих посланців для них неприпустимо. Так вони залишили життя татарину Гусейну, але в якості справедливого суду убили зрадника рідної землі - Карима.
Пояснення:
