"...стрункий й міцний, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю..."
"Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що..."
"усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в ногу, на панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки"
"...сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою?"
"Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю…"
"...теж не боявся смерті. Йому тільки хотілось перед смертю побачити Соломію."
"...показує збасаманений синій хребет, де списана, як він каже, його життєпись: «оце ззаду пам’ятка від пана, а спереду, між ребрами, маю дарунок від москаля… кругом латаний… з тим і до Бога піду…"
Лучше поставь "лучшее решение".
На наступне літо Юрко знову приїхав до бабусі. він цілий рік пам*ятав свій вчинок і для нього було соромно. Приїхавши у село ,він одарзу побіг до Тосі просити пробачення. Вона хоча ще тримала образу, але вона розповіла що дуже сумувала за ним та пробачила його. а ще вона розповіла новину.
сім*я дикої качки припливає до берега. тося ходить їх годувати.
- ходімо і ти подивишся як вони виросли. - сказала Тося до Юрка.
Юркові було незручно дивитися для Тосі у очі. Коли він побачив, які великі та гарні вииросли каченнята , і якби не Тося вони б загинули. він подякував ще раз Тося та побіг до дому взяти хліб. вони годували їх та дивилися на них)
