Герасима з легкістю можна назвати дуже скупою людиною. Це яскраво прослідковується в тексті: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки..." (про землю)
Він має заощадження, але ділитися не готовий: "Хіба у мене банк, чи що?" (Коли Савка просить позичити грошей)
А навіть якщо і готовий позичити, то ставить умови: "Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума."
Його жадібність доводить його до того, що він готовий купувати фальшиві гроші: "Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму"
Він негативної думки про інших, особливо якщо вони займають нижче становище: "От чортяка принесла цього бродягу!"
Прагне одружити сина з багатою дівчиною. Це ж сприятиме росту його маєтку: "...краще ви скажіть мені, чи не знаєте багатої дівчини для мого Романа!"
Коли йому говорять про дочок Пузиря він не питає про їхні чесноти: "А скільки Пузир дасть приданого за дочкою, грішми?"
Він скупий у всіх значеннях: "Ну, ходім, замість окорока — борщу та каші попоїмо"
Коли син говорить, що кохає Мотрю, Пузир відповідає: " До душі, та не до кишені."
Він дуже самовпевнений: "Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто."
Коли робітник Клим захотів їсти: " І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень."
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
