Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості. Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності". Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади. Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе». Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.» Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.
Коли Івась був підлітком, він зустрів свого батька. Батько впізнав сина і навіть дав йому трохи грошей, аля я вважаю, що то була їхня єдина зустріч. Скоріше за все, Івась був наймитом, так само як і тисячі інших байстрюків. Він переживав усі тяготи кріпацького життя: знущання панів, бідність, смуток та біль за рідну неньку-Україну. Хлопець знав про те як батько-москаль вчинив з його матір"ю. Цей вчинок та ставлення москалів до України і українців прищепив йому відразу до москалів. Івась вирішив податись на Запоріжжя до козаків. Хлопець був дуже сильний, мужній, справедливий та добрий. Він віддано захищав свою Батьуівщину. Івася дуже поважали у війську і склали про нього багато легенд та оповідок.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
