Хто не є героєм роману диво п.загребельного

Петро Шраменко – “орел, не козак”. Хоробрий, завзятий та мужній, він робить перші успіхи у військовій справі – здобуває вороже знамено. Петpо Шpаменко – лицаp, добpий козак, сміливий, завзятий, мужній. Його хоpобpість і відданість батьківщині дивує бувалих козаків: “Hе кожен здатен під кулями велику pіку пеpепливти”. Петро дуже відданий коханій дівчині Лесі.Він дуже кохав її. По-лицаpськи відбиває він у Киpила укpадену дівчину, захищає її честь.
Кирило – найколоритніший, найяскравіший персонаж роману. Змальований Тур неоднозначно, багато чим нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Портрет героя:«… здоровенний козарлюга. Пика широка, засмагла на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії борви аж геть піднялись над тими очима…» Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї.  Курінний отаман запорожців, мужній, але химерної вдачі воїн. Життя його сповнене пригод, те, що він робить, під силу лише велету. Головне для Кирила, сина запорожця, – козацька честь: “Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного” . Мета його життя – здобути славу, що переживе лицаря. Головне, щоб лицар стояв за праве діло і бив ворога. Життєва філософія Кирила – філософія свободи, любові та гуманізму, коріння яких у легендах та переказах про козака Мамая, у характерництві запорожців. Пантелеймон Куліш, творячи образ Тура, використав розповіді про козацьку винахідливість і безпечність: зокрема, про те, як козаки напускали ману на ворога й тим-то так легко перемагали його. В основі химерності Кирила – глибока й вразлива українська емоційність, безмежна любов до людини й світу, прагнення зігріти, розвеселити світ. Проте здатен Кирило й на лихі вчинки заради власної втіхи: так, він викрадає Лесю й хоче силоміць зробити її своєю дівчиною. Тим не менш, в інших ситуаціях той самий персонаж виявляє героїзм та готовність на самопожертву заради козацької слави

Время – переменный морфологический признак глагола. Время тесно связано с видом глагола. У глагола несовершенного вида 3 времени грел, грела, грело, грели; настоящее: грею, греешь, греет, греем, греете, греют; будущее: буду греть, будешь греть, будет греть, будем греть, будете греть, будут греть. У глагола совершенного вида 2 времени согрел, согрела, согрело, согрели; будущее: согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют.   Образование форм времени Формы времени глаголов несовершенного и совершенного вида образуются одинаково. К основе инфинитива прибавляется суффикс -л- и окончание рода или числа:
В некоторых глаголах в форме мужского рода суффикс -л- выпадает: нести – нёс, но несла, несли; мочь – мог, но могла, могли; замёрзнуть – замёрз, но замёрзла, замёрзли. Глагол идти и однокоренные ему глаголы образуют форму времени от другой основы: идти – шёл, шла, шли; найти – нашёл, нашла, нашли. Если глагол стоит в форме времени, при его грамматическом разборе следует указывать число, а в единственном числе – род.   Образование форм настоящего времени Настоящее время имеют только глаголы несовершенного вида. Формы настоящего времени образуются с личных окончаний единственного и множественного числа. У глаголов I и II спряжения личные окончания разные: греть – грею, греешь, греет, греем, греете, греют; тужить – тужу, тужишь, тужим, тужите, тужат. Если глагол стоит в форме настоящего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число.   Образование форм будущего времени Глаголы несовершенного и совершенного вида образуют формы будущего времени по-разному. Будущее время глаголов несовершенного вида называют сложным, потому что оно образуется с форм глагола быть, которые указывают на лицо и число глагола, и неопределённой формы: греть – буду греть, будешь греть, будем греть, будете греть, будут греть. Будущее время глаголов совершенного вида образуется так же, как настоящее у глаголов несовершенного вида, с личных окончаний единственного и множественного числа: согреть – согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют. Если глагол стоит в форме будущего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число.