Українська мова | 5 - 9 классы
Написати лист Яві та Павлуші!
"Теодор із Васюкивки"до іть!
Будьласка.
ответить на вопрос
Для ответа на вопрос необходимо пройти авторизацию или регистрацию.
ответы (1)
Kerchikova02
18 окт. 2018 г., 05:44:16
«Добрий день, Яво!
Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік.
У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер.
Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В.
Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я.
З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили.
Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене.
Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець.
Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь.
Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В.
Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями.
Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя.
А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!
Відповідь:
На маленькому базарному майдані щоденно, з ранку до вечора, стояли мовчазні люди, тримаючи в руках усе,. що було в них найновіше: костюми і пальта, сукні й сувійчики матерії, черевики й "кіровські" годинники на вузеньких ремінцях...
Він узявся за холодну залізну ручку в дишлі тітчиної тачки і ще раз, востаннє подивився услід шевцеві, що котив помалу мережаним тротуаром: із тіні в сонце, із тіні в сонце...
Він узявся за холодну залізну ручку в дишлі тітчиної тачки і ще раз, востаннє подивився услід шевцеві, що котив помалу мережаним тротуаром: із тіні в сонце, із тіні в сонце...
Вони побачили маленьке-маленьке личко, біле, аж крейдяне, і щільно заплющені повіки, що здригалися від сонця, а губеняти, не червоні, а синюваті, ожинові, невпинно ворушилися, наче шукали щось.
Климко знав, що дядько неодмінно скаже ці слова, проте завжди хвилювався: а що як ні?
Пояснення:
У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: законно, сонно, щоденно, несказанно, туманно, невблаганно, натхненно. З нн пишуть прислівники, які потрібно запам"ятати: зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.
