Ть скласти літературний диктант по поемі іть !

Поспішила Аля до свого сусіда Сашка. Довго розповідала йому про свою пригоду, пояснювала чому треба доробляти справи. Та хлопчик не повірив жодному слову дівчинки. Тільки глузливо усміхався. День добігав до кінця. Добре, що сьогодні не задавали домашнього завдання по математиці. Адже була контрольна робота і Сашкові знову повезло списати у Марічки. Сусідка по парті – дівчинка добра, вона не могла не до порада виконувати самому задачі, вже вкотре не вплинула на хлопця. На наступний день після школи кинув Сашко портфель і гайда у двір кататися на санчатах. Короткий зимовий день наближався до завершення. Сашко сидів за столом. На столі лежав розкритий підручник з математики, зошит та ручка. Три задачі із книжки дивилися на хлопчика, а він замріяно дивився у вікно. І тут раптом побачив маленького карлика. Той видався йому знайомим. Ну звичайно, він був точнісіньким із розповіді Алі. Недочеревик люб’язно усміхався, стукав у кватирку, просив щоб хлопчик впустив його у середину, радісно потирав руки і аж підскакував від задоволення. Сашко миттєво взявся читати умову задачі. Із кожним вирішеним завданням лице карлика все смутнішало, воно ставало дедалі злим та роздратованим. Невже соту справу завершить Сашко? Адже карлик так довго чекав на майбутнього недоладянина, рахував його невиконані справи. Коли всі задачі були розв’язані, розчарований Недочеревик надягнув свій величезний зелений черевик і за мить зник за вікном. Тепер Сашко завжди виконуватиме завдання.

Казки бувають різні, і з різними початками, з різними героями, і звісно з різними кінцями. Але хвилює нас не те які сюжети, і жанри у казок, а чому все таки одні казки веселі, а інші сумні. На це можна відповісти так. Автор хоче показати, свою казку по своєму, не схожу на іншу. Чому є багато сумних казок, автор хоче показати, що життя не таке насправді як ми думаємо, і що не завжди все закінчується добре. Він хоче пояснити, навчити своєю казкою, своїх читачів. Наприклад, казка Червона Шапочка, так казка закінчилась з хорошим кінцем, і всі живі і здорові, але в цій казкі є повчання, не можна говорити з незнайомцями, не можна довіряти чужим людям,якщо ти їх зовсім не знаєш, і хто-зна як би було б, якби повз цієї хатинки не мисливці. Ми знову спитаємо так чому є і сумні казки. Автор повчає своєю казкою, щоб читачі зробили висновок, і думали: "А щоб я зробив би, на місці героя" Отже, сумні казки потрібні для того, щоб ми зробили висновки, і не наступали на граблі, як зробили це, герої казок.