Я придумала віршиком, получила ів: Маруся козаків так визволяла, Що від чоловіка прочухан дістала "Гей, ти дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Патріотка бачу ти Й вирішив тебе я відпустить" Гей та дівка-бранка, Маруся попівна БогуславкаТак ізраділа, Що од тої радості аж оніміла. І почала одїжджати Із чужої їй землі, До рідних батечка та мати (матері), До знакомих у селі, Й стали рідні зустрічати Дівку-бранку, Марусю повіну Богуславку цілувати, Плакати і обнімати! там використані стародавні слова, щоб виглядало більле реалістичним продовженням до "Марусі Богуславки"
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку