Як робити розгорнуті заголовки ?

та наведіть приклади

про що розповідає нам притча про блудного сина? молодший син не захотів займатися важкою роботою разом з батьком і старшим братом. він вирішив відправитися в мандрівку, при цьому попросив батька віддати належну йому частку спадщини. за найкоротший час хлопець промотав батьківські деньг» і з лишком пізнав нужду і прикрощі. на перший погляд, молодший син знехтував своїми обов'язками, відмовився від рідного дому заради задоволень і отримав гідне покарання. батько мав повне право прогнати блудного сина зі своїх очей. але він цього не зробив. батько пробачив свого сина, прийняв його в будинок і на радощах захотів засмажити кращого теляти. повернення блудного сина було для батька знаменною подією. адже його син знайшов у собі мужність повернутися, щиро розкаявшись у своєму вчинку. блудний син усвідомив свою необдуману поведінку, зрозумів, що глибоко помилявся. ця притча вчить нас, що за будь-які вчинки люди обов'язково отримують відплату. за хороші і правильні діяння людина винагороджується, а за погані і необдумані несе тяжке покарання. блудний син не думав, що доля обійдеться з ним так жорстоко. він хотів легкого і веселого життя. поки у нього були гроші, він не замислювався про правильність своїх дій. він жив на широку ногу, необдумано витрачав гроші. і за цей час блудний син жодного разу не згадав про свого батька, який заробляв ці гроші тяжкою працею. не згадав він і про старшого брата, який трудився разом з батьком. замислюватися про свою сім'ю він став тільки тоді, коли від нього відвернулися всі, хто жив за його рахунок. тільки тоді блудний син зрозумів, що нікому на світі, крім рідних, він не потрібен. а батько побачивши свого нещасного, змученого сина навіть не став замислюватися про ті помилки, які той допустив. у притчі про це не сказано, але батько, напевно. завжди пам'ятав про свого сина. і завжди переживав, як складається його доля. тому батько був по-справжньому щастя, коли зрозумів, що його син все усвідомив. усвідомив і назавжди повернувся в рідний дім. такі уроки біблії. тут все пояснюється на простих прикладах. людина може зробити багато помилок, але якщо він розкається, то бог пробачить його, як пробачив батько свого блудного сина.

перевела специально тебе на украинский

Указці і. франка розповідається про пригоди головного героя — лиса микити. це справжнісінький собі лис, який усе своє життя займається крадіжками. він був дуже хитрий та кмітливий, тому обминав усі небезпеки. тільки одного разу його майже впіймали, але йому пощастило врятуватися: сховався у діжці з фарбою. тільки після цього він став пофарбованим у синій колір. спочатку він навіть мав із цього користь, бо звірі обрали його царем, щодня годували, тому що боялися. але таке фальшиве життя не могло тривати довго, справжнє лисяча сутність була викрита під час лісового концерту. звірі побачили, хто їх дурив увесь час, і розірвали лиса микиту на шматки. отже, на кожну нечесну людину чекає заслужена кара.       за розвитком дії казку можна умовно поділити на три частини: 1. пригоди лиса микити в місті. 2. «чудесне» перетворення. 3. царювання лиса микити і розвінчання його «культу».     головний персонаж — це герой, якому автор приділяє найбіль­ше уваги, надає детальний опис зовнішності та характеру, навколо якого створює увесь сюжет казки; він бере участь у всіх подіях, що відбуваються, і нерідко за його сам автор звертається до читача. отже, стає зрозумілим, що головним персонажем казки «фарбований лис» є лис микита.       другорядні персонажі — це всі інші герої казки, які в тій чи іншій мірі взаємодіють із головним героєм; автор не деталізує ін­формацію про них, часом розкриває тільки ім'я та безпосередню роль у житті головного героя або подіями, які з ним пов'язані. дру­горядними персонажами цієї казки є пси, вовчик-братик, ведмідь, кабан, олень, мавпа фрузя, орли, яструби тощо.       образи лиса, лисиці, лисички - сестрички надзвичайно популярні як у народних казках світу, так і у творах зарубіжних письменників. це пояснюється тим, що образи й сюжети «мандрували» від одного народу до іншого. у хіі – хііі ст. в європі з’явився   «роман про лиса», який уважався найпопулярнішим та найціка­вішим збірником казок про тварин. у франції лиса звали ренар, у нідерландах — рейнетом. німецький рейнеке-лис увагу видатного поета йоганна вольфганга гете, який наприкінці xviii століття написав про нього казкову поему.       давня повість про лиса зацікавила й українського письменни­ка івана франка. в основу своєї поеми «лис микита» він поклав мандрівний сюжет, котрий свого часу використав гете та інші письменники. у передмові до другого видання твору франко пи­сав: «я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу».     саме тому казка «фарбований лис» вважається однією з най­кращих у збірці «коли ще звірі говорили».