О! Музика! Яке це справді диво, Вона підносить в сині небеса, Ти невагомий і летиш щасливо, А навкруги простори і краса. І стільки щастя, радості легкої, Любові, світла, ласки навкруги. Краси божественної, неземної, Реальність враз втрачає береги... А хвиля музики тебе несе, гойдає. Відносить в загадковії світи. І вабить душу, ніжно пригортає. Частинкою її стаєш і ти. І все земне уже неактуальне, А лише музика в душі твоїй луна. То спрагла, лагідна, а то печальна, Але тобою випита до дна.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
