Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам». Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!», «Будь здорова, верховино, любий рідний край». Нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». Інверсія: «іду я на чужину»
