Гречка і просо звертаються до

Твір на тему: Мій улюблений герой - Том Сойєр
Я дуже люблю героя твору Марка Твена Тома Сойєра! Як чудово цей письменник зумів показати психологію хлопчика, його радощі і переживання!
Том Сойєр живе в тітки Поллі, яка і виховує його згідно з пуританською етикою. Саме для нього існують її лайка, дрючок і потиличники. Вона не раз цитує рядок з Євангелія: «Хто жаліє дитя, той губить його». Та не жаліє вона лише Тома, бо він — не такий, як Сід. У цій родині подвійний стандарт у стосунках із дітьми і саме це спонукає Тома бешкетувати, погано поводитися.
Та Том не переймається проблемами тітчиного виховання, він завжди знаходить вихід. Ось тітка загадала йому пофарбувати огорожу. То й що? Бешкетник Том із цього ціле шоу організував і досяг бажаного: усі приятелі фарбували із захватом, а Томові дісталися усілякі «цінності».
Та й недільна школа, яку відвідує Том, не відрізняється методами від виховання тітки Поллі. Тут треба зубрити євангельські тексти — і все. Звісно, Томові не цікаво, ось він і бешкетує у школі, або просто не хоче до неї ходити. А іспити взагалі закінчуються комічно: з горища на голову вчителя Том спустив кішку, яка з переляку дряпалася і верещала, вчепилася кігтями в перуку вчителя і зірвала її, а під нею, виявляється, — лисина!
Том — гарний, дуже добрий, веселий і дотепний хлопчик. Він кмітливий, романтичний, із бурною фантазією, яка штовхає його на пошуки пригод. Взагалі-то найбільше Тома виховує його друг Гек і ті люди, з якими він зустрічається під час своїх пригод. Співчуття, правдолюбства, добра, справедливості він навчається поза школою і родиною.
Чи є зараз такі хлопчики, як Том? Звісно, що є. Майже в кожному з нас живе веселий бешкетник, невгамовний фантазер, вмілий витівник Том Сойєр!

Відповідь:КВІТИ

Сонечко встає, і в росі трава,

Біля школи в нас зацвітають  ( квіти, )

Вчителько моя, зоре світова,

Де тебе питать,

Де тебе зустріти?

На столі лежать зошитки малі,

І роботи час проганяє втому.

І летять-летять в небі журавлі,

І дзвенить дзвінок

Хлопчику малому.

Скільки підросло й полетіло нас

В молодій весні, в колосистім полі,

А у тебе знов та ж доріжка в клас,

Той же явір наш

Під вікном у школі.

Двох синів твоїх узяли фронти,

Бо на рідний край впала чорна злива.

В партизанську ніч посивіла ти,

Як в тяжкий мороз

Непожата нива.

Знов щебече юнь і цвіте трава,

Пізнаю тебе в постаті несхилій,

Вчителько моя, зоре світова,

Раднице моя

На Вкраїні милій!

Пояснення: