Климко, Г.Тютюнник ! Очень надо!

Життя Кайдашів було більш-менш мирним, доки Карпо та Лаврін не оженилися. Після одруження синів починається нещадна боротьба за «твоє» і «моє». Кожен із синів вважає себе справжнім господарем. Сварки між ними ведуться за розділ батьківського господарства. Молодиці й собі готові повидирати одна одній очі за якісь мотовила чи кухлі. У цих постійних сварках проявляється дріб’язковість героїв. Син б’є батька, невістка виколює свекрусі око. І за що? За те, що при сварці Мотрина дитина розбила кухля Кайдашихи. І ось уже в обох хатах повно ґвалту: летять горщики та полумиски, кричать діти.
 Куди може піти Кайдаш, щоб не бачити бійок та не чути сварок? У шинок. Тут він виливає своє горе за чаркою. Це доводить його до білої гарячки, і він потопає майже у калюжі. Карпо стає грубою, черствою людиною, яка не поважає рідних батьків, але постійно відстоює своє право на «моє». «Ходім у волость,- каже Карпо братові,- бо я своєю часткою не поступлюся». Лаврін теж втрачає свою ліричну душу. Він, як і Карпо, вперто бореться за своє «моє». Гине і прекрасна душа Мелашки, яка потрапила в це пекло. Вона разом зі свекрухою щодня лається з Мотрею. Кайда-шиха готова з’їсти свою старшу невістку. Хто ж винен в тому, що люди з прекрасними рисами гинуть морально? Винен у цьому існуючий лад. В обставинах експлуататорського ладу ці риси і чудові здібності героїв не можуть розвиватися, вони гинуть під впливом соціального зла - приватної власності. Ці риси вдачі та здібності витрачаються не на користь суспільству, а на боротьбу за «твоє» і «моє». Ус ю свою енергію, свіжі сили зовсім молоді люди віддають сваркам, лайкам та бійкам.
І навіщо цих безкінечних конфліктів?  Усього цього можливо було б уникнути.Для початку досить того щоб вони почати висловлювати свої думки без галасу і постаралися б зрозуміти опонента, погодитися на перемир'я і відшкодувати збитки щоб у подальшій бесіді не нашкодити собі.

Бездуховність – одна з найбільших проблем сучасного суспільства. традиційно під бездуховністю прийнято розуміти відсутність у людини високих життєвих прагнень, принципів, ідеалів буття, почуття піднесеності. на жаль, при погляді на багатьох сучасних людей складається враження, що вони абсолютно бездуховні, це має багато різних проявів. найяскравішим прикладом бездуховності в житті людини є пріоритет особистого над суспільним. сьогодні життя складається так, що дуже багато людей зовсім не замислюються про загальне благо. усі прагнуть стати успішними особисто – хочуть забезпечити собі сите й задоволене життя за будь-яку ціну, не замислюються про великі цінності сучасності та про інших людей, які іноді чогось сильно потребують. наприклад, люди не приділяють достатньо уваги тим, кому потрібна їхня . бездуховні люди намагаються сховатися від сплати податків, не хочуть брати участь в суспільно корисних заходах, завжди віддаляються від суспільства, щоб бути тільки наодинці і не чинити ніяких корисних дій в суспільстві. втім, суспільство дуже швидко визначає таких людей і застосовує по відношенню до них справедливі заходи відповідальності. нерідко бездуховність асоціюються з моральними правилами нашого суспільства. у цьому є певна логіка. дійсно, аморальні люди найчастіше також є і бездуховними, такими, які порушують природні правила співжиття людей. наприклад, одним з основних правил сучасного українського суспільства є надзвичайний повага до старості і літніх людей. але бездуховні люди не тільки не показують достатньо поваги старшим людям. більше того, вони дуже часто забувають про власних батьків, коли ті так сильно потребують їхньої . в цілому бездуховні люди дуже часто демонструють повну зневагу до будь-яких правил моралі. навряд чи варто вважати яскравим прикладом бездуховності відсутність віри в бога. вся справа в тому, що в сучасному світі віра в бога сильно атрофувалась. багато людей не просто вірять в бога і одночасно з цим скоюють злочин проти людини і суспільства, вони ще й прикриваються своєю вірою, щоб піти від заслуженої відповідальності. у той же час серед атеїстів сьогодні дійсно дуже багато моральних людей, що несуть відповідальність за себе і за суспільство. бездуховність шкодить суспільству, особливо якщо врахувати її сучасні розміри. у той же час досить складно боротися з нею, адже бездуховні люди зазвичай не порушують законів і прямо не шкодять державі. єдиний ефективний засіб для боротьби з бездуховністю – бойкот бездуховних людей, відмова від комунікації та взаємодії з ними.