Яке літературне імя вибрав собі Степан РАДЧЕНКО (Місто) ?

Привіт, анно! - здрастуй, тетяно! - анно, чому ти така засмучена? - у цьому сірому світі мене ніхто не розуміє, усі засуджують за те, що я не така, як інші. - але чому? ти ж така добра, щира, яскрава! за що ж так люди не люблять десятирічну дівчинку? - мені здається, за те, що я приношу радість у буденний світ. - не засмучуйся, я тебе розумію. - дякую. -  до речі, я знаю, як підняти тобі настрій! ми будемо робити кольорових мишей. - але за це мене й не люблять дорослі, а найбільше – мій сусід. - ну й що! тобі ж це подобається? тож почнімо! - я згідна. - і нехай ці миші розлетяться по всьому світу, і тоді в кожній оселі буде трішки щастя й веселощів! - дякую за підтримку! почнімо!

Шановний  климе , пише тобі   пишу тобі цей лист , щоб хоч словом підтримати тебе. я дуже тобі співчуваю , ти переживав біль, страждання , голод ти все  це  пережив і в твій ще малий вік на твої тендітні плечі звалились тяжкості дорослого життя : і жити десь потрібно було , і щоб тепло було і прогодуватись потрібно і все це в такі важкі часи.. але не зважаючи на все це в тобі збереглись : чуйність  , людяність іі  доброта . а взаємоповага ? -- скажуть деякі , звичайно  ! безпорадні  люди  у трагічній  ситуації  знаходять сили і можливості іншим .