Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.
Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.
Роль Шевченка в розвитку української літературної мови. Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.Попередники Шевченка в українській літературі, починаючи з Котляревського. Використовували в своїх творах живу народну українську мову, а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів.
Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.
Вшанування пам’яті. Царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до великого сина України, а вийшло навпаки. З 1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та в інших містах України, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім'я Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка, його ім'я присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам.
Добрий день, Митько! Пише тобі зовсім незнайома дівчинка, яка прочитала повість Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера». Мені дуже сподобалися ваші пригоди і те, як ти із своїм другом поводився у різних ситуаціях. Я побачила, що ти з Сергієм справжні товариші і романтики. Ти був настільки доброзичливий та довірливий, що повірив розповіді місцевого старшокласника Василя про чудовисько з лісового озера. Саме біля цього озера тебе з Сергієм оселила бабуся. Ти молодець, що не злякався цієї розповіді і вирішив будь-якою ціною зловити його або хоча б побачити химеру. Ти виявив неабияку кмітливість у виготовленні пасток для химери. І ти, і Сергій проявили незвичайну наполегливість під час нічних чергувань у очікуванні чудовиська біля озера. А коли тобі було страшно, ти не соромився у цьому зізнатися, чим ще раз підтверджував свою сміливість: «І я боявся. Аж тремтів». «Лізти хотів, але боявся – страх один».
Ти цілий місяць відчував себе дослідником, шукачем і слідопитом. Вдень, коли не треба було чергувати біля лісового озера, ти разом із Сергієм бігав у сільську бібліотеку для того, щоб якомога більше дізнатися про доісторичних істот, які могли жити у воді. Бабуся не могла вами нахвалитися: «Тихі, сумирні, слухняні, посидючі. А книжки як люблять! Це ж щастя – таких діточок мати».
Ти сміливий, бо не побоявся лізти у нічне озеро на порятунок, ще не знаючи про те, що це був Василь. Ти дружелюбний, добрий та доброзичливий, бо не розізлився і не образився, що химера лісового озера – лише вигадка старшокласника. Ти навіть подякував Василя за те, що він влаштував вам такі незвичайні канікули. Та й не засмутився ти, що ви прогаяли так багато часу і ще не знайшли ні однієї комахи для шкільної колекції. Ти знав, що у вас з Сергієм ще багато часу – цілих два місяці для того, щоб виконати завдання вчительки і насолодитися літнім відпочинком.
Мені б дуже хотілося приймати участь у твоїх із Сергієм пригодах і мати таких друзів, як ти. Хоча ти й вигаданий персонаж, але я впевнена, що і в реальному житті існують такі ж сміливі, добрі і романтичні хлопчики.
Дякую тобі за хвилини цікавих пригод, які я пережила, читаючи оповідання, і за ті уроки доброти, які те мені надав.
Усього тобі найкращого і прощавай!
