Объяснение:
Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок "Кобзаря" Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов'ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.
У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через 200 років після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі?
Тарас Шевченко є беззаперечним символом чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини та Неньки України. Вся творчість Великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів українського народу. І саме тому його слова є особливо актуальними в наш час, час гноблення всього українського, час згортання свободи слова, знущання над мовою, культурою та історією України, приниження, приречення на бідність та поневіряння українського народу з боку чинної влади в державі.
В приміщенні Недогарківської сільської бібліотекиповинні запалити, загартувати й нашу волю до боротьби, зміцнити віру в краще майбутнє Неньки України, адже майбутнє її – в наших руках. працює постійно діюча виставка «Іти нам вічно до Тараса», тому всі відвідувачі бібліотеки в зручний для них час можуть користуватися безсмертними творами Великого Кобзаря.
Поезія Тараса Шевченка була могутньою і грізною зброєю в бойовому арсеналі наших дідів та прадідів, вона кликала до боротьби, вселяла смертельний страх у ворогів…:
«…вставайте
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте».
Ці рядки знаменитого Шевченкового «Заповіту
