Я напишу свою х-ку ту яка в мене. Ок? Не сподобається видалиш.
Записую голосовим вводом тому розділові знаки не всі.
Недавно ми опрацьовували твір твір Чайковського за сестрою. Твір написаний у часи середньовіччя, коли татару турецькі загарбники руйнували українські містечка та забирали у полон людей.головний герой повісті п'ятнадцятирічний підліток павлусь. Скільки пригод випало на його долю! Хлопець живу невеличкі родині дідусем матір'ю та сестрою ганнусею. Та одного дня його життя перевернулося. Павлусь втратив рідних а його сестру забрали в полон. Щоб врятувати її він вирушає у далекі небезпечні мандри. Хлопчик намагається довести собі що він гідний нащадок козаків запорожців. Саме тому не залишив брата батька і поїхав за сестрою.Його продавали змушували тяжко працювати але він гідно переніс випробування долі не втратив почуття гідності. Звісно, таким сміливця щастя стелить стежину до перемоги. І павлусь досяг своєї мети: девлет-гірей випускає сміливо хлопчина з полону вже разом з сестрою і навіть дає охоронну грамоту щоб дорогою не чіпали татари.кмітливість сила хоробрість відданість цими словами можна охарактеризувати павлуся. Дуже добре тобі чутливе серце мав цей хлопчина. Він відданий щирий брат який турбується про меншу сестру.
Я гадаю в старшому віці нього вийшов добрий козак!
ДУмаю це?
Объяснение:Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
