Бути сильним вміти боротися твір

Твір «Добро перемагає зло»

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.

Важливе місце в
Стародавній Греції займала музика. Багато образів музикантів є в давньогрецькій міфології (Орфей, Пан, Марсій), а їх зображення збереглися на вазах та у вигляді скульптур. У Греції існували спеціальні об’єднання співаків, музикантів, танцюристів.
Музика звучала під час урочистостей, ритуалів, ігор, супроводжувала театральні дії. Антична трагедія взагалі була немислима без музики: діалоги в ній переходили в співучий речитатив і спів, кожен епізод завершувався хоровим номером.
Характерною ознакою давньогрецької музики є синкретизм — єдність із іншими мистецтвами: поезією, танцем, театральною дією. Іноді драматургу доводилося виступати у ролі поета, музиканта, режисера, актора. Давньогрецька музика була переважно одноголосною. Мелодія записувалася за до грецьких і фінікійських букв. Зростання полісів, у яких проходили великі культові та цивільні свята, призвело до розвитку хорового співу під акомпанемент духового інструменту.
Давньогрецьких музичних інструментів було більше 60 видів: кіфара (різновид ліри), ліра, орган, труба,
флейта Пана та інші. Авлос вважається прабатьком духових інструментів — кларнета і гобоя. Музика Стародавньої Греції, справила великий вплив на розвиток європейської професійної музичної культури та музичної науки.